Гідробар'єр, паробар'єр

Пароізоляційна плівка.

Або просто паробар'єр. Я спеціально назваваю пароізоляційну плівку плівкою, а не мембраною, як це люблять робити багато продавців, це не більш ніж просто красиве слів'ятко або маркетинговий хід.
Пароізоляційна плівка — це щільне глухе полотно, що не пропускає ні пару, ні повітря, ні поготів воду, взагалі нічого. Таку плівку застосовують під час утеплення дахів, її укладають під утеплювач для того, щоб у нього не потрапила волога у формі пари. Тобто іншими словами волога, яка випаровується всередині приміщення, не має потрапити в шар мінеральної вати, інакше її теплоізоляційні властивості різко знизяться.
Пароізоляційні плівки бувають різні, нею може бути і звичайна поліетиленова плівка. Кожен виробник додає до неї свою особливість. Це може бути армування у формі квадратиків на всій площі полотна. Або дзеркальне напилення, яке має довше зберегти тепло. Суть усіх паробар'єрних плівок одна. Вони нічого не пропускають.

Гідробар'єр.

Або гідробар'єрна мембрана, він же дифузійна мембрана, і він же супердифузійна мембрана. На відміну від паробар'єра, гідробар'єр пропускає пару, але не пропускає воду. Він укладається зверху на утеплювач, відразу після самої покрівлі, якщо дивитися зверху.
Найпростіший варіант має вигляд як поліпропіленова тканина з мікроперфорацією (дірочкою) такої перфорації цілком досить для проходження повітря й пари, але недостатньо для проходження великих крапель води. Дорожчі та ефективніші мембрани мають вигляд багатошарової тканини. Вони ефективніші в плані паропроникності, якщо звичайна перфоплівка пропускає майже 300 мл повітря на 1 квадратний метр, то в тканини цей показник коливається в межах 500-800. Як і в разі з паробар'єрними плівками, немає принципової різниці, якою стороною укладати гідрофобну мембрану. Все залежить від рекомендацій виробника. Деякі виробники на один бік наносять стійке до пошкоджень покриття, то цією стороною потрібно покласти до покрівлі.